"Іноземці" у своїй країні: Кому з мешканців Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного загрожує депортація

Багато хто з мешканців Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного навіть не здогадуються, що вони є "іноземними громадянами" і можуть проживати в окупованих містах лише до 1 липня 2024 року, згідно з указом російського президента. І якщо чоловіків можуть мобілізувати та відправити на фронт, то старих, жінок та дітей можуть депортувати. То кому ж загрожує депортація?

Звідки серед місцевих жителів Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного взялися іноземці? Кому загрожує депортація та чи можна її уникнути, розповість Час Пік.

Насильницьке приєднання

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року, вже на початку жовтня російський президент Володимир Путін підписав закони про анексію окупованих українських територій до складу РФ та утворення нових суб'єктів. Відповідно до законів, з 30 вересня 2022 року мешканці окупованих регіонів України, громадяни т.зв. "ЛНР" і "ДНР" та особи без громадянства вважаються такими, що "постійно проживають у Росії іноземними громадянами та особами без громадянства". До 1 січня 2026 року передбачено перехідний період, протягом якого всі мешканці окупованих територій мають стати громадянами РФ.

Відразу після прийняття цих законів гауляйтери "ЛНР" і "ДНР", а також т.зв. губернатори Херсонської та Запорізької областей зі старанністю почали виконувати наказ Кремля щодо паспортизації населення. Москва вимагає від гауляйтерів повної паспортизації населення захоплених територій до 2026 року.

Як мешканці "трикутника" на Луганщині сприйняли "приєднання" до РФ? Варто зазначити, що ще перед окупацією міст більшість населення Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного залишили регіон, ставши вимушеними переселенцями. У місті залишилися люди похилого віку, які побоялися зриватися з насиджених місць та ті, хто не змогли виїхати з поважних причин, а також "почекуни", які радісно зустрічали окупантів. Тепер і ті, й інші сподіваються, що регіон розквітне, "ставши Росією". Їм більше нічого не залишається, як то кажуть, надія вмирає останньою...

Примусова паспортизація

Незважаючи на всі дворічні старання та "потуги", окупанти не змогли надати "красиві показники" паспортизації навіть до виборів "незмінного" президента. Кремлівські пропагандисти клепають "правдиві" сюжети про те, як щасливі люди на "звільнених" територіях із радістю поспішають за російськими паспортами. Але, мабуть, реальність не настільки райдужна, якщо навіть на "виборах Путіна" людям дозволили голосувати за українськими документами.

На захоплених територіях окупанти створюють нестерпні умови для життя тим, хто відмовився отримувати "червоні книжечки". Без паспорта РФ людям відмовляють у медичних послугах, не беруть на роботу, не оформлюють соцвиплати та пенсії, відмовляють у видачі будь-яких документів та довідок, у переоформленні нерухомості тощо. Місцеві жителі навіть можуть втратити житло, якщо відмовляються отримувати паспорт громадянина РФ.

Але, незважаючи на всі труднощі, жителі окупованих територій продовжують саботувати видачу російських паспортів. Рівень паспортизації на ТОТ за два роки не досяг й 50%. За інформацією директора Інституту стратегічних досліджень та безпеки Павла Лисянського, на тимчасово окупованих територіях російські паспорти отримали 35-40% місцевих жителів.

Окупанти продовжують політику примусової паспортизації українців не лише на ТОТ, а й у РФ. Там українцям погрожують виселенням із пунктів тимчасового розміщення, якщо вони не отримають російського паспорта. Ну, а на окупованих територіях людям погрожують депортацією, якщо вони не отримають паспорт РФ до 1 липня 2024 року.

Як справи з паспортизацією у містах "трикутника" на Луганщині? Варто визнати, що близько половини населення Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного таки отримали російські паспорти. Їх просто змусили це зробити, оскільки працювати, навчатися, лікуватися, отримувати гуманітарку та допомогу від влади можна лише за наявності "червоної книжечки". Проте є й ті, хто отримував паспорт РФ "зі сльозами щастя" на очах. Наприклад, 102-річна мешканка Лисичанська заявила, що із задоволенням "стала росіянкою"...

Кому загрожує депортація

Путін дозволив депортувати громадян України із захоплених регіонів. У квітні 2023 року він підписав ]]>указ]]> про "іноземних громадян та осіб без громадянства" на анексованих Росією територіях. Указ регулює, серед іншого, депортацію місцевих жителів.

З точки зору кремлівської влади іноземці - це українці, які:

• постійно мешкали станом на 30 вересня 2022 р. на територіях т.зв. "ЛНР" та "ДНР", Запорізької та Херсонської областей;
• раніше постійно проживали на цих територіях та виїхали до РФ, зокрема через території третіх країн;
• зголосилися зберегти наявне у них громадянство України або залишитися особами без громадянства, і відмовилися від складання присяги громадянина РФ.

Указом встановлено, що "іноземні громадяни та особи без громадянства... мають право постійно проживати на цих територіях на підставі таких документів до 1 липня 2024 року".

Указом також передбачено, що жителі "нових територій", які не прийняли громадянство РФ, можуть бути видворені з Росії, якщо "будуть створювати загрозу її національній безпеці".

Варто зазначити, що кремлівська влада може оголосити "екстремістами" та "терористами" будь-кого, заявивши, що людина "створює загрозу нацбезпеці РФ" або "зазіхає на громадський порядок і громадську безпеку". Таким людям може загрожувати не лише депортація, а й:

• анулювання виду на проживання;
• позбавлення статусу біженця;
• оголошення небажаності перебування;
• адміністративне видворення;
• заборона на в'їзд до Росії.

Це все дії, передбачені російським законодавством, але на окупованих територіях відбувається таке свавілля, що неугодні владі люди можуть просто зникнути, не дочекавшись "законного рішення"...

Мешканці Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного за два роки окупації вже змогли зрозуміти, що люди на окупованих територіях беззахисні та безправні. Вони скаржаться на бездіяльність і ставлення до них місцевої влади, наївно вважаючи, що у Москві просто не знають, що творить влада "на місцях". Однак вони й уявити не могли, що за наказом Кремля їх можуть депортувати з рідного міста...

Благими намірами вимощена дорога до пекла

Одразу після вторгнення в Україну, з лютого 2022 року, окупанти почали вивозити на територію РФ українських дітей. Спочатку багато родин були розділені лінією фронту, що раптово утворилася, і окупанти без проблем вивозили дітей, які опинилися в окупації без батьків. Також батьків з дітьми затримували на кордоні при спробі залишити окуповану територію, дітей могли відібрати силою. Пізніше росіяни почали діяти витонченіше: дітей вивозили під приводом лікування, навчання, відпочинку чи екскурсій. Але поверталися далеко не всі...

За офіційними даними, станом на кінець 2023 року з України в РФ було депортовано 19 546 дітей. За даними українського омбудсмена Дмитра Лубінця, в Україну вдалося повернути 517 дітей (дані на січень 2024 р.) Відомо про щонайменше 400 депортованих українських дітей, які були влаштовані в російські сім'ї. За словами правозахисників, влаштування українських дітей у російські сім'ї є злочином, оскільки ООН забороняє усиновлення дітей однієї зі сторін збройного конфлікту.

Комітет ООН з прав дитини, що складається з 18 незалежних експертів, закликав Росію "покласти край насильницькому переміщенню або депортації дітей з окупованої української території".

З міст "трикутника" на Луганщині росіяни почали вивозити дітей одразу після окупації. До "звільнених" міст пригнали бригади лікарів з Татарстану, які проводили повну диспансеризацію дітей, "виявляючи патології". Потім цих дітей вивозили до РФ, нібито на лікування. Також дітей відправляли на відпочинок до російських таборів. А старшокласників вивезли до російських міст, де вони закінчуватимуть школу та вступатимуть до російських вузів. Повернуться до міст "трикутника" не всі...

Етнічні чистки та депортація

Росія намагається зробити окупацію захоплених територій України незворотною. Вже влітку росіяни можуть депортувати українців без паспортів РФ із тимчасово окупованих територій. Такі висновки містяться у розвідувальному ]]>огляді ]]>Міноборони Великої Британії від 11 березня 2024 року. Зазначається, що риторика експрезидента РФ Дмитра Медведєва, який заявив, що мешканців ТОТ без паспортів РФ можуть відселити у віддалені райони Росії, також свідчить про плани Кремля.

Окупаційна влада на захоплених територіях вже проводить етнічні чистки та депортацію місцевого населення. За даними ССО (Сили спеціальних операцій), українців депортують до депресивних районів, і звідти ж привозять росіян, а також представників Центральної Азії, обіцяючи їм можливість ведення бізнесу, землі, будинки та квартири у "звільнених" регіонах.

До речі, на окупованих територіях Луганської області кількість "понаїхавших" з РФ, вже ледь не перевищує кількість місцевих жителів. Щоб розмістити нових "сєвєродончан", "лисичан" та "рубіжан" влада "ЛНР" прийняла "закон" про "націоналізацію" безхазяйного майна, який може позбавити мешканців цих міст житла.

Чи можна уникнути депортації?

Місцеві жителі на ТОТ, які після указу Путіна перетворилися на "іноземних громадян та осіб без громадянства", мають право проживати на захоплених росіянами територіях до 1 липня 2024 року. А що ж із ними буде потім? Чи означає це, що влітку їх буде депортовано?

Як заявляє окупаційна влада, особи, що входять до цієї категорії, мають право звернутися до територіального органу МВС РФ за місцем свого фактичного проживання із заявою про видачу посвідки на проживання - документа, що посвідчує особу власника та дає право на проживання в країні протягом терміну дії документа. При цьому вони будуть зобов'язані пройти державну дактилоскопічну реєстрацію та надати низку документів із перекладом російською мовою.

Ви тільки вдумайтесь! Люди, які живуть у своїй країні, тепер мають випрошувати в окупантів дозвіл залишитись жити у своїх будинках. Право подати заяву вони мають, але чи отримають позитивну відповідь – невідомо. Як невідомо й те, яким буде термін дії такої посвідки на проживання.

Варто зазначити, що в указі Путіна є пункт 11, який забороняє депортацію цих людей. Навіть якщо вони відмовляться від російського громадянства й не оформлятимуть собі дозвіл на проживання в РФ. Але є одне "але"... Людям дозволять залишитися, якщо ці громадяни не "створюватимуть загрозу національній безпеці РФ" та не "посягатимуть на громадський порядок і громадську безпеку". Що криється за цими фразами? А те, наприклад, що за участь у будь-якому несанкціонованому мітингу чи пікетуванні, чи за присутність на публічних акціях людину можуть оголосити "екстремістом" та вислати.

Якщо мешканці окупованих територій, які оформили російське громадянство, думають, що паспорт РФ їх убезпечить, то вони глибоко помиляються. Відповідно до законодавства РФ за ті ж дії на них чекає покарання. Депортувати їх одразу не зможуть, але можуть позбавити громадянства РФ, а згодом і вислати. Тому навряд чи жителі Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного можуть почуватися спокійно у "звільнених" містах. Навіть володарі "червоної книжечки"...

Депортація місцевих жителів - це злочин

Відповідно до Женевської конвенції (IV) "Про захист цивільного населення під час війни", забороняється примусове переміщення або депортація цивільного населення з території окупованої держави. Депортація на територію окупуючої держави або на територію будь-якої іншої держави вважається серйозним порушенням Женевської конвенції, а отже - військовим злочином.

У Конвенції наголошується, що держава, що окупує, "у жодному разі" не повинна змінювати громадянський стан дітей. А це означає, що українських дітей не можна переводити на російське громадянство. Незаконна депортація дітей з окупованих територій України в РФ стала підставою для видачі Міжнародним кримінальним судом у Гаазі ордера на арешт Володимира Путіна. МКС висунув аналогічні звинувачення проти уповноваженої при президентові РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової.

Варто зазначити, що російська влада не заперечує, що вивозить українських дітей з окупованих територій, чим підтверджує грубе порушення Женевської конвенції. Проте депортацію українських дітей вони пояснюють "турботою" про них. Постійний представник РФ при ООН Василь Небензя заявив, що це робилося, щоб "уберегти їх від небезпеки, яку можуть становити бойові дії".

Чи розуміють "почекуни" з Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного, що радісно зустрічаючи окупантів, махаючи триколорами, голосуючи за Путіна та підтримуючи маячню російських пропагандистів, вони ставлять хрест на майбутньому своїх дітей? "Руський мир" вже відібрав у них дім, людські умови життя, рідних та близьких, мирне життя. А тепер погрожує ще й депортацією...

Читайте також: "Десять років потому": Як змінився Луганськ за 10 років існування в "руському мирі"