"Десять років потому": На що перетворився Донецьк з приходом "руського миру"

До приходу "руського миру" український Донецьк був фактично містом-мільйонником, яке процвітало в економічному та соціальному плані. Жити, вчитися та працювати тут мріяли багато хто з українців. Туристи з усієї України та навіть з-за кордону приїжджали помилуватися містом. І Донецьк був здатний здивувати найвимогливіших із них. Але 10 років тому, у березні 2014 року, до українського Донецька прийшла "руська весна"...

Як змінився Донецьк за десять років життя у "руськомуі", спробує розібратися Час Пік.

Як все починалося

Десять років тому, у березні 2014 року, до українського Донецька прийшла "руська весна". 1 березня на площі Леніна відбувся багатотисячний проросійський мітинг, на який люди вийшли з триколорами та гаслами "Крим – Донбас – Росія" та "Донбас – з Росією!" Російські пропагандисти тепер заявляють, що це був "початок шляху додому - до складу РФ". Однак багато жителів Донецька тепер визнають, що це був початок шляху "у нікуди" для Донецька – культурного центру та одного з найбільших індустріальних центрів України.

У березні-квітні 2014 року в ході проросійських протестів, які підігрівала та спонсорувала РФ, було захоплено адміністративні будівлі у багатьох великих українських містах, у т.ч. й у Донецьку. Учасники мітингів у Донецьку вимагали федералізації України, відділення Донбасу, блокування вступу України до ЄС та НАТО, розвитку тісних відносин із РФ...

Після мітингу 1 березня 2014 року на будівлі обласної адміністрації у Донецьку вперше було піднято на флагштоку російський триколор. Т.зв. "ДНР" було проголошено 7 квітня, коли було захоплено будівлю ОДА. 11 травня 2014 року проросійські сепаратисти провели псевдореферендум про самовизначення самопроголошеної "Донецької Народної Республіки", заявивши, що 89% тих, хто проголосував, підтримали суверенітет т.зв. "ДНР".

Першим ватажком "ДНР" став Олександр Захарченко, якого було ліквідовано внаслідок теракту у серпні 2018 року. 12 травня "ДНР" оголосила про незалежність від України та звернулася до РФ з проханням про приєднання. І Росія не змусила на себе довго чекати...

Яким був Донецьк до приходу "руського миру"

Донецьк має багату історію, пов'язану із розвитком вугільної промисловості та металургії. На початку ХХ століття місто стало важливим центром важкої промисловості. У період незалежної України Донецьк був одним із найрозвиненіших серед міст-мільйонників.

До приходу "руського миру" Донецьк посідав 2-ге місце на Донбасі за обсягами промислового виробництва та 1-е місце за темпами зростання. Донецьк був найбільшим промисловим вузлом України та посідав друге місце за вартістю торгової нерухомості в Україні після столиці.

У 2012 році журнал Forbes, обираючи найкраще українське місто для ведення бізнесу, назвав переможцем Донецьк. У цьому сучасному, красивому, упорядкованому місті, що постійно розвивалось, мріяли жити багато хто. У донецьких вишах хотіли продовжити навчання випускники з усіх куточків країни. Сюди на екскурсії возили мешканців із усіх регіонів України. Любителі спорту приїжджали сюди повболівати на престижних змаганнях, а шанувальники – щоб насолодитися виступами зірок світової величини.
Все це було до приходу "руського миру"...

Спортивний центр

Донецьк був великим спортивним центром та міг похвалитися високорозвиненою спортивною інфраструктурою. У Донецьку було збудовано футбольний стадіон "Донбас Арена" - перший стадіон у Східній Європі, спроєктований та зведений відповідно до 5-зіркової акредитації УЄФА. Відкриття стадіону відбулось 29 серпня 2009 року. Загальна вартість будівництва стадіону та прилеглого парку склала близько 450 мільйонів доларів.

У Донецьку було розвинено професійний футбол. В Українській футбольній прем'єр-лізі Донецьк представляли 3 клуби: "Шахтар", "Металург" та "Олімпік". Донецьк став одним із 4-х міст України, які приймали Euro-2012.

У Донецьку проходили матчові зустрічі Кубка Девіса, Ліги чемпіонів УЄФА, міжнародна велогонка Гран-прі Донецька, чемпіонати з тенісу та легкої атлетики, змагання з боїв без правил Ліги змішаних єдиноборств Mix-Fight "M-1 Ukraine" та багато інших змагань.

Аеропорт

У Донецьку був Міжнародний аеропорт "Донецьк" імені Сергія Прокоф'єва. У травні 2012 року було відкрито новий 7-поверховий термінал аеропорту. Роком раніше – нова диспетчерська вежа та нова 4-кілометрова злітно-посадкова смуга, яка дозволяла приймати будь-які типи сучасних літаків, у т.ч. найбільший у світі Ан-225 "Мрія". Міжнародний аеропорт "Донецьк" став одним із найдорожчих об'єктів, збудованих до Euro-2012.

Залізничний вокзал

У Київському районі Донецька знаходиться головний залізничний вокзал міста. У зв'язку з проведенням у Донецьку "Євро-2012" будівлю вокзалу було реконструйовано та розширено. Будівлю старого вокзалу зберегли, але з'явилися заміський та транзитний вокзали. Усі вони з'єднуються підземними тунелями та двома конкорсами.

В Україні в 2012 році було запущено швидкісне сполучення між великими містами, до них потрапив і Донецьк. Між Києвом та Донецьком запустили корейські швидкісні потяги Hyundai Rotem.

Освіта та культура

Раніше Донецьк був відомий своїми освітніми та культурними установами. Місто було важливим центром для розвитку інтелектуального та культурного життя.

У Донецьку проходив Міжнародний фестиваль "Зірки світового балету", виступали зірки 70-80-х, приїжджали Деміс Руссос, Ріанна, Бейонсе та багато інших світових зірок. Тепер Донецька в гастрольних планах зірок світового масштабу немає... Тепер на Донбас їздять "російські зірки, що провинилися", "нафталінові" артисти, які на батьківщині вже набридли або нікому не відомі групи, яких відправляють на окуповані території "розважити" народ...

У Донецьку було 5 державних університетів, 11 інститутів, 3 академії, а також 5 приватних університетів та 6 коледжів. У системі загальної середньої освіти переважна більшість школярів навчалися російською. Викладання українською мовою велося лише у 34 школах Донецька, де навчалося трохи більше 20% школярів. Тому заяви про те, що на Донбасі "утискали російську мову" в школах та обмежували права російськомовних, виглядають безглуздими...

Однак "руський мир" кинувся захищати російськомовне населення на Донбасі, й пролилися річки крові...

Розграбування Донецька та Донецької області

Донецьк був одним із найбільших індустріальних центрів України та центром вугільної промисловості. Металургійні підприємства та шахти давали робочі місця багатьом місцевим мешканцям. У 2014 році зомбовані путінською пропагандою шахтарі та робітники виступали на мітингах за створення "ДНР" та кричали "Донбас годує всю Україну", "Досить годувати Київ". Вони навіть не підозрювали, що скоро їхнє добре життя закінчиться, підприємства закриватимуться, і перед ними постане вибір: голодувати чи йти помирати за "руський мир"...

"Руський мир" прийшов не рятувати, а руйнувати, грабувати та вбивати. Незважаючи на всі "красиві обіцянки" окупантів, Кремль й в планах не мав створення на Донбасі чогось подібного до Лас-Вегаса чи Сінгапуру.

У РФ із Донбасу повністю або частково було вивезено обладнання 23-х найбільш прибуткових та стратегічно важливих підприємств. З Донецької області, зокрема:

• ВАТ "Донбаскабель" - найбільший завод із виробництва кабельно-провідникової продукції;
• ТОВ "Харцизький машинобудівний завод" - один із провідних виробників пожежно-технічного обладнання;
• ВАТ "Завод "Точмаш" - цінне обладнання та інженерний архів заводу вивезено до РФ машинами російського гумконвою;
• ДАХК "Топаз" (Державна акціонерна холдингова компанія "Топаз" - спеціалізувалася на розробці та виробництві складних радіотехнічних систем та комплексів, у тому числі унікальних комплексів дальньої радіотехнічної розвідки та раннього попередження систем протиповітряної оборони, зокрема станції радіотехнічної розвідки "Кольчуга";
• Сніжнянський завод хімічного машинобудування, більш відомий як "Хіммаш", - вирізаний на металобрухт;
• ПАТ "Донецький металургійний завод" - комунікації та значна частина обладнання через неодноразові зупинки та тривалий простой стали непридатними, частково розграбовано;
• Харцизький трубний завод – обладнання демонтоване, завод розграбовано;
• Ясинуватський машинобудівний завод - багато дорогого обладнання вивезено до РФ.

І це не повний перелік підприємств. На спорожнілих "зачищених" територіях російські окупанти обладнали стоянки для артилерії та військової техніки. Діючі промислові підприємства переорієнтуються та використовуються для ремонту військової техніки.

Вугільна промисловість "звільненого" Донбасу перебуває на межі повного знищення - шахти закривають, а шахтарів відправляють помирати за "руський мир". На окупованих територіях Луганської та Донецької областей вугільна промисловість знаходиться на межі повного знищення. Зі 114 шахт окупанти вирішили залишити лише 15, решту назвали "нерентабельними".

Окупаційна влада Донбасу роздає "красиві обіцянки" про створення нових підприємств. Проте експерти стверджують, що до планів росіян не входить відродження вугільної галузі та промисловості на Донбасі. До того ж, серйозний бізнес ніколи не вкладатиме коштів у те, що можна легко втратити будь-якої миті. Росія цілеспрямовано руйнує економічну інфраструктуру на сході України. І робить це із задоволенням вже 10 років...

Як змінився Донецьк за 10 років

Донецьк, який вабив туристів і був гордістю мешканців міста, був здатний конкурувати за красою та привабливістю з Києвом та Харковом, перетворився на сіру напівзруйновану непоказну "столицю ДНР". До того ж, жити у місті стало некомфортно та небезпечно.

Багато будівль, які були пам'ятками та символами сучасного Донецька, тепер зруйновані, розграбовані чи занедбані. Доля тих, що вціліли, поки що не зрозуміла, оскільки війна триває і місто постійно перебуває під обстрілами.

"Донбас Арена"

Аеропорт

Залізничний вокзал

"Принади" життя жителів Донецька

На окупованих територіях Донецької області повним ходом триває "могилізація", незважаючи на те, що окупанти винищили майже все працездатне чоловіче населення. Багатьох із тих, хто у 2014 році на площах радісно зустрічав "руську весну" та голосував за створення "ДНР", вже давно немає в живих. Дійшло до того, що через мобілізацію та великі втрати на фронті у Донецьку та інших окупованих містах Донбасу гостро відчувається кадровий голод. Катастрофічно не вистачає навіть комунальників, тому Донецьк потопає у смітті та став справжнім раєм для щурів та мишей.

З приходом "руського миру" донеччани забули, що таке блага цивілізації. В окупованому Донецьку не перший рік є великі проблеми з водопостачанням. Для людей вода перетворилася на цінний ресурс, який буквально "добувають", за яким "полюють" і взимку, і влітку. У багатьох будинках її просто немає, а у багатоповерхівках бачать лише мешканці нижніх поверхів – і то за графіком, який постійно не дотримується. Влітку люди збирають дощову воду, набирають воду в річках та джерелах, узимку – топлять сніг. Донеччани мріють нормально прийняти душ та випрати речі, радіють воді з кранів, хоча питною її назвати навіть язик не повертається.

Окрім відсутності нормального водопостачання у Донецьку вже давно забули, що таке гарячі батареї та тепло у квартирах. Люди змушені спати у верхньому одязі, у квартирах холодно та сиро. Шпалери покриваються "цвілевим візерунком", а батареї - це скоріше бутафорія, ніж джерело тепла.

Поки кремлівські пропагандисти розповідають росіянам, як добре живуть "звільнені" українці на Донбасі, мешканці окупованого Донецька скаржаться на нестерпні умови життя та заявляють: "Ми хочемо жити в республіці, яку нам показують по телевізору". "Ми - піддослідні пацюки", - з гіркотою визнають донеччани.

Процвітаючий, сучасний, красивий, перспективний та благополучний Донецьк, місто-мрія... Все це було у минулому житті, до приходу "руського миру". Від колишньої величі не залишилося й сліду...

Донецьк сьогодні

Читайте також: "Десять років потому": Як змінився Луганськ за 10 років існування в "руському мирі"