Дивний батл Порошенка та Саакашвілі

За законами проведення батлів кожен наступний крок має понижувати статус суперника. У шоу «Повернення грузина в Україну» ми бачили, як учасники працювали кожен на пониження лише свого іміджу, доброго імені, реноме політика та легітимності…

Без шоу українська політика мертва. Воно має бути цікавим, видовищним, гостросюжетним, з несподіваним поворотом подій та залученням глядачів до дійства, із гарно спланованою звуковою доріжкою та спецефектами. Якщо рейтинг політика падає – необхідно шоу-потрясіння. Щоб країну день-два потрусило, щоб люди зацікавились, обурились, прийняли якусь із сторін. Визначились, хто для них темна та світла сила. Далі лише дров у вогонь підкидай та вчасно роздувай.

Цього разу могло бути і без шоу. Питання громадянства мало вирішитись у рамках закону у судовій залі. Але «веселенької» багаторакурсної картинки з цього у залі суду не вийде, а от епопея із таємним позбавленням громадянства, тривалою підготовкою до повернення, з епізодами в поїзді, автобусі та силовим проривом – те що треба, щоб колихнути країну. Радники президента все добре розрахували: емоційний Міхо мав на кордоні наробити помилок – він виправдав сподівання, проте й влада відзначилася в Польщі, в Україні, на кордоні. Їхню ганьбу бачили всі: українські громадяни та світ. Супротивники в погоні за власним політичним майбутнім забули про законність, імідж своєї країни на світовій арені, про майбутнє держави. Вершиною цинізму стає прикриття ветеранами та позивання до невинної крові патріотів. Президент, на жаль, не виявився гарантом закону, а його опонент – політиком-державником. Народ мовчки спостерігав за цим посміховиськом і відводив погляд від сорому. Не того ми чекали від вас, панове політики, не того.

Люди, які вірили, що після повалення Януковича, у країні з’явилась законність, нові принципи співжиття, не хочуть повернення в минуле. До цього інциденту всі думали, що найбільше беззаконня позаду, і як би не було важко – терпіли, закривали очі на великі та малі несправедливості. Адже жити з низькими зарплатами, надмірно високими комунальними тарифами та астрономічними цінами в магазинах можна недовго і лише в очікуванні на покращення. А політики продемонстрували, що ніхто не париться щодо існування цієї країни, бажань її народу, їм важливі лише перші місця конкретних персон на владному олімпі.

Відчувається, що бомонд з Печерських пагорбів трохи відірвася від реальності і не розуміє, що люди втомились від ігрищ, а хочуть адекватних діячів при владі, хочуть миру, хочуть зрозумілих правил гри для бізнесу, росту економіки та нових робочих місць, хочуть не переживати про майбутнє своїх дітей і помірних цін. А у такому хаосі це, на жаль, не можливо.

Політики знову опираються на політтехнологів та їхні вигадливі комбінації до виборів. Проте українці цього разу все бачать і довго водити хороводи маніпуляторам не дадуть.

 

Тетяна ФІНКЕВИЧ